Письменники-ювіляри 2024

"НОВАТОР, ЯКИЙ ВСІМ СЕРЦЕМ ЛЮБИВ"

Олександр Петрович ДОВЖЕНКО

(10.09.1894 - 25.11.1956)

130 років від дня народження

 

- український  письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу, культова особистість в історії світового кіномистецтва.

    Велич народу вимірюється вчинками його синів і дочок, готових віддати своє життя за рідну землю. Історія України має багато прикладів національної боротьби зі зброєю в руках. Та не менш дієву роль відіграє слово  просте українське слово, просякнуте любов’ю та патріотизмом, написане, сказане, проспіване чи зігране наперекір усьому. Саме так  наперекір жорсткому сталінському тиску, заручниками якого були мільйони українців, творив свої геніальні літературні та кінематографічні твори Олександр Петрович Довженко.

До вашої увага Арабескі до 130-річчя від дня народження О.П. Довженка

2024рік

Ювіляри грудня

Світ ловив мене, та не спіймав

  Григорій Сковорода (1772 – 1794) – видатний український просвітитель-гуманіст, філософ, поет і педагог,  народився 3 грудня 1722 року, в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку, що нині на Полтавщині, у небагатій козацькій родині. Бажання пізнати світ хлопець вияви ще в дитинстві, про що свідчать його «дорослі» запитання до матері: « Чого сонце щодня за грушу ховається?» Перше свою школу Гриць пройшов у дяка-скрипаля, який і вияви в хлопчика музичне обдарування, що мав неабиякої краси голосу, тож він став першим співаком у церковному хорі. На дванадцятому році життя з торбиною харчів, латинською грамотою та улюбленою сопілкою Григорій покинув рідну домівку і подався до Києва, де здійснилась його мрія – він вступив до Києво-Могилянської академії. Його навчання в Академії, з перервами, тривало до 1753-го.

У навчанні був перший, і всі найкращі похвали належали йому. Протягом навчання в Академії вивчив латинську, грецьку, церковнослов'янську, польську, німецьку й інші мови, ознайомився з творами багатьох філософів та письменників. На двадцятому році життя Григорія його відрядили до Петербургу співати в придворній капелії, адже він прославився грою на скрипці, бандурі та ще кількох музичних інструментах, мав композиторський хист, до того ж у цей час уже писав вірші. Проте вирішив покинути Петербург і повернутися до Києва. Григорій Сковорода обрав зовсім новий і незнаний до того стиль життя, а саме — мандрівку. І ця мандрівка тривала до самої смерті, майже тридцять років. У ній ніколи не розлучався філософ із Біблією, сопілкою або флейтою і своїми писаннями. Слава про нього йшла всюди, і кожний, чи то пан, чи селянин хотів його побачити й почути.

Творчість філософа

Численні твори Сковороди діляться, за формою своєї, на філософсько-богословські та літературні праці.
Першими богословсько-філософськими творами Сковороди були трактати "Наркіс, разглагол про те: пізнай себе" і "Асхань, або Симфонія про пізнання себе самого"; вони присвячені питанню про самопізнання, який є вихідним пунктом всього світогляду Сковороди. До цих двох трактатів примикають "Разглагол про стародавньому світі" і "Бесіда двоє" (1772), у останньому творі йдеться про два світи - ветхому та новому, про двох засадах - тлінному й вічному.

  Найбільш просто, удобопонятно і разом з тим систематично Сковорода виклав свої погляди на релігію і християнство у творі "Початкова двері до християнського благонравія" (1766); це - конспект курсу, читаня молодим дворянам у харківському колегіумі.
Твори Сковороди "Боротьба архистратига Михаїла з сатаною" (1783) і "пря бісу з Варсавою" є містичними і алегоричними: основна тема їх - "легко бути благим".
До літературних творів Сковороди належать «Харківські байки» (1774); кожна байка складається з фабули і сили, тобто вказівки її внутрішнього змісту.
До байкам примикають притчі "Вдячний Еродій" і "Убогий жайворонок"
Нарешті, Сковорода написав ряд віршів, більшу частину яких він назвав "Садом божественних пісень, прозябшім з зерн Священного Писання": всі вони написані на біблійні тексти; деякі представляють із себе похвальні оди різним особам. Не увійшли до складу "Сада" байки, епіграми, виречення. Деякі вірші написані латинською мовою.

  Тридцять років мандрував   Сковорода  шляхами України, з торбою за плечами й незмінною флейтою-сопілкою за поясом,   навчав людей грамоті, співав їм свої пісні й передавав живе вчення про душу. Жодна книжка його   не була видана при його житті, але це не заважало глибокій повазі до Сковороди всіх тих, хто його   знав, особливо  - його друзів, учнів і тих, хто коли-небудь після нього навчався в Київській духовній академії. Останні ж свої дні Григорій Савич, так само як  дні отроцтва й юності, провів на Харківській землі.
Це було 9-ого листопада 1794 року. На хресті над його могилою, на прохання самого Сковороди, написано: «Світ ловив мене, та не впіймав…».


"З великою любов'ю..."

 до 90-річчя від дня народження українського письменника Григіра Тютюнника (1931—1980)

 

"Найдорожчою темою, а отже й ідеалом, для мене завжди були і залишаться доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах", — зізнавався Григір Тютюнник — видатний український письменник, лауреат Наіональної премії України імені Тараса Шевченка та премії імені Лесі Українки. Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 року в селі Шилівка на Полтавщині в сім'ї хліборобів. Батько, Михайло Васильович, багато читав, знав напам'ять трохи не всього "Кобзаря". Певна річ, від батька передалась любов до слова і його знаменитим синам-письменникам: Григорію і Григору. Проте світ їхнього дитинства і юність були затьмарені сумними подіями — голод, війна. Після війни, закінчивши п'ять класів Шилівської школи, Григір навчатимиться в Зіньківському ремісничому училищі, працюватиме слюсарем на заводі в Харкові, служитиме моряком на Тихоокеанському флоті, навчатиметься на філологічному факультеті Харківського університету, вчителюватиме, редагуватиме книжки у видавництвах "Молодь" і "Веселка". Перша його книжка оповідань "Зав'язь" побачила світ 1966 року, перша книжка для дітей "Ласочка"— 1970. За повісті для юних читачів "Климко" (1976), "Вогник далеко в степу" (1979) Григора Тютюнника вшановано премією ім. Лесі Українки.

    Тютюнник перекладав українською мовою твори В. Шукшина: 1978 р. у видавництві «Молодь» вийшла збірка оповідань та кіноповістей «Калина червона»; він перекладав і твори М. Горького («Серце Данко»), І. Соколова-Микитова («Рік у лісі») та ін.
На початку 1970-х років Гр. Тютюнник працював у видавництві «Веселка». Серед його продукції — настільна книга-календар для дітей «Дванадцять місяців» (1974), у підборі матеріалів до якої виявився його літературний смак, мистецька вимогливість, повага до юного читача. Пише він і сам твори для дітей, видає збірки оповідань «Ласочка» (1970), казок «Степова казка» (1973), які по-новому розкрили талант письменника.

 

    Екранізації
За мотивами його оповідання «Син приїхав» створено фільм «Скляне щастя» (1981), за однойменною повістю автора й творами «Дід Северин» і «Вогник в степу» — кінокартину «Климко» (1983), 1993 р. екранізовано його твір «Три плачі над Степаном».


Ідеаліст непоправний

Микола Кіндратович Вороний

до 145 – річчя від дня народження

(06.12.1871 – 07.06.1938)

 

Життя кожної людини по-своєму особливе. Воно нагадує сплетіння червоної і чорної нитки - радість переплітається з горем. Що ж особливого було в житті Миколи Вороного?

   Народився він на Кіровоградщині в сім'ї ремісника. Через півроку батьки переїхали на Слобожанщину, де майбутній поет і провів свої дитячі та юнацькі роки. У родині Вороних звучало українське слово, шанувалися народні звичаї, лунала українська народна пісня.

    Ще навчаючись в ремісничому училищі, Микола Вороний почав писати вірші. Та, на жаль погляди, які виражав молодий поет, не відповідали тодішній ідеології, тож і почалися нелегкі шукання хлопця. Юнак мріяв про вищу освіту. Навчався у Віденському університеті, потім у Львівському. Саме у Львові доля звела його з Іваном Франком. Разом працювали у журналі "Життя і слово" та інших виданнях.

   Микола Вороний цікавився театром, тому стає режисером у театрі "Руська бесіда", а згодом переїздить на схід України і співробітничає в театрі М. Кропивницького.

  Перший друкований твір поета з'явився у 1893 році "Не журись, дівчино". У 1911 році друкується збірка його творів "Ліричні поезії", а згодом, у 1913 році - "В сяйві мрій". А в 1917 році вийшла друком поема "Євшан-зілля", яка була створена на основі літописного оповідання.

З половецької давнини

Міф зберігся у віках,

Що любов до Батьківщини

Зілля збуджує в серцях.

Та, на жаль, над головою Миколи Вороного збиралися грозові хмари. Був арештований, перебував у таборах, а в 1938 році Миколу Вороного було розстріляно. На твори його  на довгий час було накладено заборону.
Уся творчість поета присвячена рідній Україні, яку він любив так само пристрасно, як красу і справедливість.

Що є життя? Коротка мить.

Яке його надбання?

Красою душу напоїть

І, не вагаючись, прожить

Хвилину раювання.

   У свої вірші Микола Вороний вклав чисту і вірну любов до своєї землі. Вони звучать як клятва на вірність своїй Батьківщині, як заклик до боротьби проти гніту над рідним народом. Вірш "За Україну!" не втратив свого значення і сьогодні. Автор закликає нас берегти нашу суверенну державу, примножувати славу України.

  Вірш покладений на музику композитором Я. Ярославенком і належить до скарбниці національних гімнів України.

 

 

 

  

24 листопада - 195 років від дня народження

Карло Коллоді

ФАНТАЗЕРКА НА  ІМ'Я    АСТРІД

Сьогодні згадуємо Астрід Ліндгрен, яка народилася 14 листопада 1907 року, у Швеції. Герої її казок популярні вже майже століття. І дорослі і малі залюбки читають оповідання про неймовірні пригоди та витівки кумедних, ні на кого не схожих героїв. ЇЇ книги перекладені більш ніж 85 мовами та видані більше ніж у 100 країнах. На сьогодні вона найбільш відома своїми персонажами «Карлсон, який живе на даху» та «Пеппі Довгапанчоха».

 

Чудова наша мова міцне моє коріння,

    А як же я без нього могла б на світі жить?!

    Тоді б мене чекало духовне зубожіння,

 

    Бо мову і Вітчизну не можна розділить!

У листопаді 1997 року був виданий указ Президента України «Про день української писемності та мови» на честь вшанування памяті Преподобного Нестора-Літописця.

Найвизначнішою працею Нестора-Літописця є «Повість временних літ» - літописне зведення, складене у Києві на початку ХІІ століття, в якому йде оповідь про заснування Києва, про діяльність князів, про боротьбу із зовнішніми ворогами, про народні повстання у Київській Русі.

 

І незлого себе віддаю

 

Вінграновський Микола Степанович 

(07.11.1936 - 26.05.2004)- 

до 85 -ти річчя від дня народження

українського письменника-шістдесятника, режисера, актора, сценариста і поета

 



Крути - наша слава,

наша  істория

...юнаки у пам'ять ідуть...

Ідуть сміливо в сніжній круговерті

За свою волю, землю, майбуття,

Ідуть в обійми жадібної смерті, 

Несуть в долонях вогники життя

29 січня - День пам'яті Героїв Крут

Битва під Крутами - одна з визначних сторінок України, яку ми маємо пам'ятати.

Понад Крутами - вічність у сурми сурмить

       Крути. Січень 1918 року: док., матеріали, дослідження, кіносценарій / іст.-культурол. т-во "Герої Крут", упоряд. Я.Гаврилюк. - К.: Вид. центр "Просвіта", 2008. - 840с.:іл.
        До книги увійшли невідомі і маловідомі документи, матеріали, свідчення, спогади учасників бою під Крутами 29 січня 1918 року. Зміст архівних матеріалів підсилюють статті і виступи С.Єфремова, Д.Дорошенка, М.Грушевського, Є.Маланюка та інших видатних особистостей доби Української революції 1917-1921рр.
 
     Героїка трагедії Крут / Упоряд. В.І.Сергійчук. - К.: Україна, 2008. - 464с.
               У спогадах учасників бою під Крутами, що відбувся 29 січня 1918 року, роздумах сучасників поетичним і публіцистичним словом на тлі для нас трагічних суспільно-політичних воєнних подій осмислюється героїка подвигу юнаків України в ім'я своєї Вітчизни.
     Крути: Збірка у пам'ять героїв Крут / Упоряд. Зінкевич О., Зінкевич Н. - К.: Смолоскип, 2008. - 422с.
       До збірки "Крути", виданої "Смолоскипом" до 90-річчя бою, увійшли найрізноманітніші матеріали. Це й історичні матеріали та статті, в яких розкривається хід та причини трагедії, і художні твори, але насамперед - публіцистика різних часів. Найцінніша частина книги - спогади нечисленних учасників бою, яким вдолося вижити.
         

Сходження на Голгофу слави

27 січня відзначається 130 років від дня народження видатного поета Павла Григоровича Тичини - 1891-1967) поета-символіста   Поета світового масштабу;  дивного мрійника з очима дитини і розумом філософа;  хліборобського (селянського) Орфея;  барда Центральної Ради.

Тичину важко уложити в рамки одного якогось напрямку чи навіть школи. Він з тих, що самі творять школи, i з цього погляду він самотній, стоїть ізольовано, понад напрямами, віддаючи данину поетичну всім їм – од реалізму до футуризму (“червоно-си–зеле дугасто”), одинцем верстаючи свою творчу путь. Це привілей небагатьох – такий широкий мати діапазон… Поет, мабуть, світового масштабу, Тичина формою глибоко національний, бо зумів у своїй творчості використати все багате попередніх поколінь надбання. Він наче випив увесь чар народної мови і вміє орудувати нею з великим смаком і майстерністю… Дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа”  ( Історик вітчизняної літератури Сергій Єфремов  про поета)


27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

27 січня у різних країнах світу вшановують пам'ять жертв Голокосту. Українці згадують загиблих в Бабиному Яру. Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалось в період 1933 - 1945-х років, що призвело до умисного винищення однієї тритини євреїв, а також незліченої кількості представників інших нацменшин, породжене ненавістю і фанатизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистській  Німеччині - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ.


Вітаємо із 70-річним ювілеєм
 сучасну українську письменницю 
Оксану Іванівну Думанську!!!
Оксана Думанська - надзвичайно світла, життєрадісна, зичлива людина, яка пише дотепні, розумні, цікаві книжки. Оксана Думанська - авторка понад 15 книг для дорослих і дітей. Першу свою книжку "Ексклюзив" письменниця видала у 50 років. Книга відразу привернула увагу читачів, стала літературною сенсацією. "Я випадкова письменниця", - каже про себе пані Оксана. Старт виявився легким. А потім її наче затягнуло у процес книготворення. "Час - це коли я працюю, перекладаю. Відпочинок - коли пишу те, що відклалося у голові". (Оксана Думанська)
Цікаво спілкується пані Оксана у творах з найменшими читачами. Оксана Іванівна вміє писати, граючись, зацікавлюючи дітей реально-вигаданими історіями, героями-тваринами, що вміють розмовляти поетичною мовою.
Віртуальна книжкова виставка
"Оповідки від Оксани Думанської"

22 січня – День Соборності України

День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

До вашої уваги пропоную гру "День Соборності України"


13 січня  140 років 
від дня народження 
Антона Львовича Лотоцького
(1881-1949)

Джек Лондон - людина - легенда

 

Джек Лондон - популярний автор пригодницьких оповідань і романів. 12 січня виповнюється 145 років від дня народження письменника. За неповних 20 років літературної діяльності він створив 20 романов, 3 п'єси і понад 200 оповідань. Тематика творів письменника не менш різноманітна, ніж його життя. Він досконало володів літературною формою і був однаково сильний у всіх прозових жанрах. Простота і ємність викладу, динамічність дії, природність діалогу завжди були сильними сторонами його обдарування. В літературі автор залишився перш за все неперевершеним королем розповіді, які мають захоплюючий сюжет та легко читаютьсяОзнайомитись з творами ювіляра запрошуємо до онлайн-огляду.