Світ  один на всіх

«Дитина - це зелений паросток, з якого починається могутнє дерево   

                                людської думки, діяльності, вчинків, пристрастей, поривань, зіткнень».

В. Сухомлинський

Інклюзивне навчання є одним із основних напрямів реформування системи освіти в багатьох країнах світу, мета якого – реалізація права на освіту осіб з особливими освітніми потребами (далі – осіб з ООП) без дискримінації. В основі трансформації системи освіти і розвитку інклюзивного навчання лежать, перш за все, правові акти – конвенції, декларації – провідних міжнародних організацій: Організації Об’єднаних Націй (ООН), ЮНЕСКО та ін. Сучасне міжнародне законодавство визнає право осіб з ООП, які традиційно розглядалися як одержувачі соціальної допомоги, суб’єктами права, які мають право на освіту на засадах рівних можливостей.  Такі документи, як Загальна Декларація прав людини (ООН,1948), Конвенція про боротьбу з дискримінацією (ЮНЕСКО,1960), Конвенція про права дитини (ООН, 1989), Всесвітня декларація «Освіта для всіх» (1990), Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для осіб з інвалідністю (1993), Саламанкська декларація і рамки дій (1994), Дакарські рамки дій «Освіта для всіх»: виконання наших загальних зобов’язань (2000) передбачають заходи, що свідчать про зростання розуміння і обізнаності про права осіб з  особливими освітніми потребами на освіту.

Визнання інклюзії як ключової передумови для забезпечення права на освіту активізувалось впродовж останніх років і закріплене в Конвенції про права осіб з інвалідністю – першому обов’язковому для всіх держав до виконання документі, що містить концепцію інклюзивної освіти .

Інклюзивна освіта має пріоритетне значення для забезпечення якісної освіти усіх дітей, у тому числі дітей з ООП, а також для побудови інклюзивного суспільства.

Мета інклюзивної освіти — зробити так, аби жоден із дітей з особливими освітніми потребами не відчував себе іншим, зайвим, небажаним.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про освіту» в Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Дітям з особливими освітніми потребами, як і всім іншим, гарантовано право на доступ до освіти, на можливість отримувати досвід і знання.

Згідно з ЮНЕСКО інклюзивне навчання – це «процес звернення і відповіді на різноманітні потреби учнів через забезпечення їхньої участі в навчанні, культурних заходах і житті громади та зменшення виключення в освіті та навчальному процесі».  Метою інклюзивного навчання є покращання навчального середовища, в якому вчитель і учні відкриті до різноманіття, де гарантується забезпечення потреб учнів і повага до їх здібностей та можливостей бути успішними.

    Провідна ідея гуманістичної концепції вітчизняної освіти – проголошення людини найвищою цінністю суспільства, формування ставлення до дитини як до самоцінності, а до дитинства – як до важливого самостійного періоду в житті

людини. Одним з напрямів гуманізації всієї системи освіти, що відповідає пріоритетам державної політики у сфері освіти (особистісна орієнтація освіти, створення рівних можливостей для дітей та молоді у здобутті якісної освіти), є інтегрування дітей з особливостями психічного та фізичного розвитку в

загальноосвітній простір України. Для дітей з особливими потребами реалізація своїх конституційних прав на освіту за місцем проживання та їх

повноцінна інтеграція в суспільство можливі за організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах .