Голодомор. Пам'ятаємо завжди, не повторимо ніколи

 

Толерантність врятує світ

16 листопада Міжнародний день толерантності

«Тепер, коли ми навчилися літати в повітрі, як птахи,

плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного:

навчитися жити на землі, як люди».

 

(Б. Шоу)

Чи відомо Вам, що довготерпеливий краще хороброго, і пануючий над собою самим, ліпший від завойовника міста? Про це написано в Притчах Соломонових, глава 16, вірш 32.

Міжнародний день  толерантності (терпимості)  був оголошений ЮНЕСКО в листопаді 1995 року з нагоди 50-річного ювілею цієї організації і відзначається щорічно 16 листопада.

16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів терпимості. В 1996 році Генеральна Асамблея запропонувала державам-членам щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний день толерантності, приурочивши до нього відповідні заходи, орієнтовані як на навчальні заклади, так і на широку громадськість. Тепер відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/51/95.

Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування. Ми повинні бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення і виступати на захист жертв дискримінації.

 

Сьогодні, 9 листопада, Україна відзначає свято - День української писемності та мови. Учні 4-Б класу НВК №1 теж долучились до свята, подорожували станціями мовознавчого квесту "Пригоди в країні чарівних слів"

                Чудова наша мова міцне моє коріння,

                                   А як же я без нього могла б на світі жить?!

                                   Тоді б мене чекало духовне зубожіння,

                                   Бо мову і Вітчизну не можна розділить!

 

У листопаді 1997 року був виданий указ Президента України «Про день української писемності та мови» на честь вшанування памяті Преподобного Нестора-Літописця.

Найвизначнішою працею Нестора-Літописця є «Повість временних літ» - літописне зведення, складене у Києві на початку ХІІ століття, в якому йде оповідь про заснування Києва, про діяльність князів, про боротьбу із зовнішніми ворогами, про народні повстання у Київській Русі.

 Для кожного народу, кожної нації найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Рідною мовою української нації є українська мова. Поняття рідної мови невіддільне від думки про рідний край, батьківську хату, материнське тепло.

Рідна мова - це невід'ємна частка Батьківщини, голос народу й чарівний інструмент.

Мова - засіб художнього зображення навколишнього світу.

Мова - це характер народу, його національні звичаї.

Мова - бездонна криниця мудрості народної

Мова - це найкращий засіб спілкування

Наша мова, жива і багата, красива, як світанок весняний, чарівна, як казка. Дзвенить собі чистим струмочком і заворожує добрі серця, зачаровує своєю поетичністю, розказує про минувшину і про сьогодення, дає надію на світле майбутнє. 

 


І незлого себе віддаю

 

Вінграновський Микола Степанович 

(07.11.1936 - 26.05.2004)- 

до 85-ти річчя від  дня народження

  українського письменника-шістдесятника, режисера, актора, сценариста і поета

Ти, серцезнавцю, вовіки і нині

Знаєш Ти все на дорозі людській,

 Прошу: прости по своїй благостині

 

Всі недомовки в молитві моїй.

 


Вивчай і знай

 

свій рідний край

    Народні ремесла є невід’ємною частиною культури та побуту традиційного українського суспільства. З одного боку вони пов’язані із господарством та освоєнням природних ресурсів, а з іншого – є частиною духовної культури народу, оскільки відображають творчість та знання народу. Ремесло, тобто дрібне виробництво ручним способом, слугувало для задоволення особистих побутових потреб, на замовлення чи продаж. Географічне розташування України, її природні багатства сприяли розвитку великої кількості ремесел та художніх промислів.

   13 жовтня 2021 року відкрилась виставка-вернісаж робіт декоративно-прикладного мистецтва майстринь Добропільщини.


Місячник шкільних бібліотек

    Степи Донеччини, Добропільські степи... Вічні і легендарні. Сиві свідки тисячоліть.  Які тільки вітри історії не проносились над її просторами...

   Познайомитись з історією Донеччини, Добропільщини можна прочитав літературу з книжкової виставки "Мій край, моя історія жива"


13 жовтня 2021 р.

До Дня захисників і захисниць України в бібліотеці НВК №1 оформлено книжкову виставку "За честь, за волю, за українську долю" та патріотичний буклук "Лине слава козацька з далеких віків"


ВІДКРИЙ ДЛЯ СЕБЕ РІДНИЙ КРАЙ.

 

МОЯ ДОНЕЧЧИНА

Донеччино! Ти у моєму серці:

І пахощів ковилових степів,

Й високі сіро-сині терикони,

І у діброві соловейка спів.

В моєму серці помістилось море,

Лани пшениці,багатства землі,

  Нічні троянди,стрункі осокори

Й безмовні свідки –баби кам яні .

В моєму серці рідний край квітує…

           (Є.Моцецка)

     Батьківщина, Вітчизна. ... В значенні цих слів є близькі для кожної людини образи: мати і батько, батьки, ті, хто дають життя. Виховання почуття патріотизму у школярів - процес складний і тривалий. Любов до близьких людей, до школи, до рідного міста і рідної країни відіграють величезну роль в становленні особистості дитини.

  Любов до Батьківщини, до рідного краю – це найсвітліші і найвищі почуття. Коли така любов є в серці, тоді людина добра, щира, відважна. Ви, діти, маєте у своєму серці це високе почуття любові, а тому зможете зробити все для того, щоб наш край ставав квітучим, сильним і багатим. А для цього потрібно здобувати знання, багато знати, вміти, бо ж вам будувати майбутнє нашого краю. Тож старайтесь вчитися так, щоб вами пишалася Донеччина.

Шановні учні!

 Запрошую Вас прийняти участь у веб-квесті «Відкрий для себе рідний край. Моя Донеччина!»

Термін проведення

 4 жовтня  2021 року – 25 жовтня 2021 року.

Сподіваємось, що участь у нашому квесті і виконання завдань не буде для вас складним і надасть максимум задоволення.       Пропонуємо подорож рідним краєм – Донеччиною.

    На вас чекають цікаві завдання та нові можливості інтернет-технологій, з якими ви познайомитеся під час подорожі. 


“ ... Донбасе! Де ж знайти пензля,
Щоб намалювати твоє величезне життя, -
Рідна ти моя країно.”

Л. Скрипник

На початку жовтня в НВК №1 традиційно розпочався Місячник шкільних бібліотек - 2021. Головна мета цьогорічного Місячника - сприяння поглибленню пізнавального інтересу учнів до рідного  краю як складової України, виховання у них поваги і шанобливого ставлення до історико-культурної спадщини, пробудженню почуття національної свідомості, поваги та любові до своєї Батьківщини.

 

«Донеччино моя, життя мого любов!» - ці слова Володимира Сосюри знайомі кожному з нас. Промисловий регіон, заводи, шахти і терикони, вугілля і сіль, синява моря і річок, золото ланів, безкраї степи і рукотворні ліси... Цікава та багатогранна історія нашого краю.

       З давніх-давен наш край був відомий як шлях «із варягів у греки», по-різному іменували його і давні історики, і сучасні літописці: Скіфією, Сарматією, Хазарією, Кіммерійською, Половецькою, Золотоординською і Ногайською землею, на якій свого часу жили таври, готи, гуни, алани, угорці болгари… І, нарешті, цей дивний край називали Диким полем.

     Саме тут, на широких степових розгонах, від Азовського моря до Сіверського Дінця, від річки Самари і до Дону, впродовж багатьох віків точились битви наших предків з загарбниками. Ісаме тут, відбулись трагічні події, які описані в одній з найвідоміших пам'яток давньоруської літератури - «Слово о полку Ігоревім». А вже в XIV-XVIII ст. наш край (знов таки ж степ, море, Савур-могила) згадується в думах, піснях, легендах і переказах…

 Костиря І.С. Думи про Донбас (Текст): в 2-х ч./ И.С.Костиря. - Донецк: ООО «Новый світ», 2012, -450с.

      Ця книга відомого українського письменника ХХ століття складається із двoх частин – ’’Дума про Дике поле» і «Дума про Донецький кряж», в  яких яскраво і образно розповідається про далеке минуле Донбасу, його заповідну природу та підземні скарби, про першопоселенців та першовідкривачів, хто обживав колишні дикі степи і освоював корисні копалини.

  Для  учні 4-х класів проведено краєзнавчі читання "Натхненне слово про рідний край". Діти познайомились з   легендами про наш Донецький край та висловили слова любові до своєї рідної землі.

 

29–30 вересня виповниться 80 років, відколи у Бабиному Яру в Києві були вбиті перші жертви нацистської політики винищення – майже 34 тисячі київських євреїв.

 

  Перший розстріл у Бабиному Яру відбувся 27 вересня 1941 року, коли вбили 752 пацієнтів психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка була розташована безпосередньо біля Яру.

 Терор тривав 2 роки.    Масові розстріли тривали 5 днів, з 29 вересня до 3 жовтня 1941 року.

       Потім, протягом двох років окупації у Бабиному Ярі розстрілювали та ховали інших жертв гітлерівського терору – українських націоналістів, ромів та радянських військовополонених.

        Якщо говорити про смерті мовою великих чисел, то з більш ніж 100 тисяч засуджених до смерті в Бабиному Яру, врятуватися змогли близько 29 осіб.

29 вересня 2021 у шкільній бібліотеці відбулась година пам'яті "Бабин Яр: без права на забуття". Учні ознайомились з трагедією, яка відбулась 80 років тому, взнали про жахіття Бабиного Яру в роки нацистської окупації України.